Розробки уроків

Карпенко Тетяна Віталіївна,

вчитель зарубіжної літератури

Опорного комунального навчального

закладу «Лозуватська загальноосвітня

школа  І-ІІІ ступенів імені Т.Г.Шевченка»

Криворізької районної ради Дніпропетровської області

Сценарій позакласного заходу
до 210 річниці від дня народження М.В. Гоголя
«Струна, звенящая в тумане» для учнів 9 класу

Тема: «Одного разу…»

Мета: ознайомити школярів із життям і творчою діяльністю М. Гоголя, визначити її значення для української культури; опрацювати ідейний зміст програмового твору письменника, розвивати логічне мислення, виховувати культуру спілкування, почуття поваги до творчості М. Гоголя, до рідної Батьківщини; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Місце проведення: класна кімната

Обладнання: мультимедійна дошка, проектор, ноутбук, підключений до мережі Інтернет, різноманітний роздатковий матеріал

Вчитель: Україна…Багатостраждальна Україна … Сорочинці, Полтавська область …  1 квітня 1809 року народився маленький Миколка та великий геній реалізму,  який заклав гоголівський напрямок.   Які асоціації у вас виникають з прізвищем Гоголь?

(діти створюють «асоціативний кущ» + коментар вчителя)

Учень: 1 квітня 1809 року в містечку Великі Сорочинці Миргородського повіту Полтавської губернії в родині поміщиків Василя Опанасовича і Марії Іванівни Гоголь - Яновських народився син Микола. Мати Гоголя, у якої двоє дітей перед цим померло, дала обітницю перед чудотворним образом святителя Миколая, якщо буде у неї син, наректи його Миколою. Два дні потому немовля хрестили в місцевій церкві.

З ранніх років маленький Гоголь «притискався до людей, шукав їх співчуття, участі, щоб вигнати з серця страшну пустелю. Так і його герої розуміють, що в боротьбі зі злом необхідне єднання всього доброго і світлого. Він картав соціальне зло, бачив у ньому джерело недосконалості і дав цьому джерелу назву «вульгарність».

Учень: Ім’я Гоголя, його життя та творчість оповиті безліччю загадок та таємниць. І сьогодні ми маємо не тільки ще раз згадати його твори і оцінити надзвичайний, багатогранний талант Миколи Васильовича, а й розгадати деякі з його таємниць, дізнатись нове з його життя.

Учень: Ніхто ще не розкрив загадки Миколи Гоголя. Він ніби кличе, а коли підходиш до нього, то відводить очі. Він сміється над дурним, смішним і страшним, але його сміх сповнений печалі, так як добро і зло є сусідами в душі однієї людини. Письменник вчить нас розпізнавати зло, а для цього потрібно бути самому душевно чистим і чуйним. Через осягнення краси людина піднімається до добра.

Вчитель: Діти, пропоную вам переглянути відео про Миколу Гоголя.

(учні переглядають відео «Обличчя української історії – М.Гоголь». знайти його можна за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=XtbGj31BZ6w)

Учень: Коли батьки Миколи одружилися, Марії Іванівні (матері) було лише 14 років а батькові Василю Опанасовичу - 28 років. Кілька років у молодих не було дітей, і тільки після пристрасних молитов Миколи Угодника, якому була присвячена церква в Диканьці, народився первісток, названий на честь святого –Миколою. Характер Миколи – дивна суміш батьківського і материного – так само як і батько, він міг спалахнути і відійти,  так само, як і мати, довго не виходити з припадку (в будинку Гоголів – Яновських всякі хвороби називали припадками ).

Учень: У обох батьків був талант до сцени. Успадкувавши це від батьків, Малий Микола придбав і свої таланти – надзвичайну любов до читання. Великий вплив на формування майбутнього письменника справила бабуся, яка навчила його малювати, вишивати гарусом, розбиратися в лікувальних травах, від неї ж він почув  і козацькі пісні.

Вчитель: Діти, пропоную вам обєднатися у групи для виконання завдання. (Об’єднання в групи відбувається наступним чином: вчитель викликає до себе 4 учнів і пропонує їм по черзі набирати команди. Потім в кожну групу дає ноутбук або якщо у дітей є мобільний Інтернет, просить використати їх гаджет). «Завдання на мільйон» знаходиться за посиланням https://learningapps.org/3762588.

Ще одне завдання: Стосується воно твору «Ревізор». Як добре ви знаєте героїв твору. Посилання  https://learningapps.org/2057799

Вчитель: В кишенях у Миколи Гоголя завжди лежали солодощі. Зараз ваше завдання: відгадати, який продукт лежить у «Чорному ящику».

(діти відгадують)

Вчитель: Так, в ящику лежить шматок цукру-рафінаду.  Живучи в готелі, він збирав його, ховав, а потім гриз шматками за роботою або розмовою.

Учень: Коли Гоголь починав свій літературний шлях, мало хто з освічених російських людей всерйоз сприймав казки. І письменник був в числі перших, хто привернув увагу суспільства до народних переказів. Деякі сучасники вважають, що Микола Гоголь наділений даром викликати душі людей, подібно до ворожбиту, і тримати їх у своїй владі. Батьки часто виїжджали у справах і хлопчик проводив час один. Звідси потайний і закритий характер . Тому свої почуття Микола рано навчився довіряти паперу. Вільно і невимушено Гоголь відчував себе тільки в колі близьких друзів.

Вчитель: У незнайомому суспільстві письменник ставав похмурим, замкнутим, іноді ховався в глибині кімнат, забирався на диван і засинав.

Вчитель: Темними ночами в голові Гоголя народжуються образи. А на місці переписувача паперів, яким він працював в департаменті, виявляється вже не Микола Гоголь - Яновський, а  пасічник Рудий Панько та його хутір Диканька. Так народжувався цикл повістей «Вечори на хуторі біля Диканьки». Книги вийшли під псевдонімом Рудий Панько. Як ви думаєте чому? (відповіді учнів)

Учень:  Реальне життя, на жаль, влаштована не тільки за законами добра і краси. Гоголь-художник вдивляється в навколишній світ, його турбує бездуховність, внутрішня роз’єднаність людей і страшна самотність людини.

Створюючи «Вечори на хуторі біля Диканьки», Гоголь спирався на великий фольклорний, історичний і побутовий матеріал. Він вивчав українські пісні, думи, легенди, казки, перекази. У «Вечорах на хуторі біля Диканьки», за словами В. Г. Бєлінського, радісний, глузливий комізм. Повісті розкривають справжню внутрішню сутність зображених явищ, дають їх оцінку з точки зору простих людей, яку підтримує і автор.

Учень:  «Ніч перед Різдвом» - одна з яскравих повістей книги Миколи Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки». Незважаючи на те, що цей твір написано ним  двісті років тому, він і сьогодні не перестає захоплювати читачів  яскравістю і образністю мови, великою кількістю виразних слів.

• Інсценізація фрагменту твору «Ніч перед Різдвом» (фрагмент твору подано у додатку 1)

Вчитель: у творах Гоголя зустрічаються математичні поняття та фізичні явища. Пропоную вашій увазі міні-проект «Математичні поняття та фізичні явища в творах М.Гоголя» (виступ учнів) додаток 2.

Учень: У «Вечорах ...» розкриваються побутові, моральні, естетичні. Соціальні явища, дається оцінка різних осіб, навіть осіб царського дому і високих державних діячів.

Вчитель:  Діти, перегляньте, будь-ласка, фрагмент відео твору «Ніч перед Різдвом». (додаток 3) 

Ми вирішили теж пригостити вас варениками, але не простими ,а літературними. І якщо згадати, що всі перші твори Гоголя пов’язані з давніми народними звичаями, то і в тексті зустрічається багато слів з фольклору. Тому, витягнувши символічний вареник, на зворотному його боці ви знайдете слово. Спробуйте пояснити його значення. (слова: аршин, верста, плошка, каганець, кутя, узвар, книш, коляда)

Учень:  Сьогодні ми перегорнемо сторінки ще однієї повісті Миколи Гоголя «Сорочинський Ярмарок». У ній переплітається поетичне, фантастичне, реальне і карнавальна розповідь. Давайте переглянемо фрагмент опери Мусорського «Сорочинський ярмарок». (додаток 4)

Вчитель:  Діти, проведемо вікторину. (опитування проводиться за допомогою технології Plickers.Вчитель роздає учням картки та проводить інструктаж щодо роботи з ними.)

Завдання для учнів:

1. Гоголь - перша частина його прізвища, а друга -?

а) Моголь

б) Яновський

в) Диканський

г) Ніжинський

2. Як відомо, Пушкін всім порам року віддавав перевагу осені, а Гоголь -?

а) зимі

б) весні

в) літу

г) осені

3. Гоголь був красунчик і гурман. Він чудово виконував ролі в аматорських виставах. Він добре малював, в'язав, збирав гербарії, співав. Всі ці твердження вірні, крім одного. Якого?

а) малював

б) в’язав

в) збирав гербарії

г) співав.

4. Рукопис якого твору був спалений Гоголем?

а) повісті «Шинель»

б) ІІ том епічної поеми в прозі «Мертві душі»

в) п'єси «Ревізор»

г) повісті «Майська ніч, або Утоплена»

5. Хто подарував Гоголю сюжети «Ревізора» і «Мертвих душ»?

а) Гете

б) Шиллер

в) Лермонтов

г) Пушкін.

6.  Хто з родини Гоголів писав пєси українською мовою, які можна було подивитися в театрі с. Кибинці?

а) батько Гоголя

б) мати Гоголя

в) дядько Гоголя

г) дідусь Гоголя.

7. Хто допоміг Гоголю познайомитися з Пушкіним?

а) одногрупники з Ніжинської гімназії вищих наук

б) мати Гоголя

в) видавець П. Плетньов

г) сусіди Гоголя.

Учень: Головним завданням Гоголь вважав зображення людини в усьому розмаїтті.  Він говорив: «Я думав, що лірична сила, якої у мене був запас, допоможе мені зобразити так ці достоїнства, що до них прикипить любов'ю людина, а сила сміху, якого у мене також був запас, допоможе так яскраво зобразити недоліки, що їх зненавидить читач, якби навіть знайшов їх в собі самому».  Напруженістю і самовідданістю пошуків перетворення країни і оновлення людини пройнята вся творча діяльність Гоголя. Його безсмертні творіння - неоціненний вклад геніального письменника у всесвітню літературу.

Вчитель: Наступне завдання ось таке: перед вами знаходяться зірки. На кожній зірочці номер запитання, на яке вам потрібно відповісти, щоб повернути її на небо. (вчитель прикріплює на дошку плакат, на якому зображений місяць, а «зорі» лежать на столі. Учні по черзі витягують «зірки» і дають відповіді на запитання)

Запитання для «зірок»:

1. Диканька, Сорочинці, Миргород, - в яких творах Гоголя згадуються ці назви?

("Вечори на хуторі біля Диканьки", "Сорочинський ярмарок", "Миргород".)

2. Як поводилися працівники друкарні, набираючи першу книгу Гоголя і чому?

( Першу книгу Гоголя "Вечори на хуторі біля Диканьки" складачі в друкарні читали вголос, і всі працівники реготали до упаду)

3."Omnia mea mecum proto" - "Все моє ношу з собою". Чому цей вислів древніх так добре відповідає образу життя Гоголя?

( «Все моє ношу з собою ...» Гоголь роздав весь свій маєток, об'їздив півсвіту з валізою, де було його «все» - рукописи. Посмертна опис визначила вартість його майна - 43 рубля 88 копійок. )

4. Сергій Аксаков говорив: «У Гоголя все не як у всіх». Життя письменника оповите містичним ореолом - і до народження, і після смерті. Розкажіть, що ви знаєте про це.

5. Які міста згадуються в п'єсі «Ревізор»?

(Петербург, Саратов, N, Пенза)

6. Які історичні особистості згадуються в п'єсі «Ревізор»?

(Олександр Македонський, А. С. Пушкін)

7. Продовжіть фразу Ляпкіна-Тяпкіна:

( «Я говорю всім відкрито, що беру ...», «... Хабара борзими цуценятами»)

8. Продовжіть фразу Хлестакова: «Моя душа прагне ...»

(освіти)

9. Яке лексичне значення слова «шаромижник»?

(Живе за чужий рахунок)

10. Яке лексичне значення слова «лабардан»?

(Свіжозасолена  тріска)

11. Яка сцена п'єси «Ревізор» стала єдиною у світовій драматургії?

(Німа)

Вчитель: Давайте узагальнимо все почуте на сьогоднішньому заході за допомогою «хмарини слів». Завдання групам: вибрати слово або скласти з поданих слів словосполучення і пояснити, як вони стосуються М.Гоголя. (додаток 5)

Вчитель: Сьогодні ми доторкнулися до творчості  великого письменника. Полюбити і оцінити його талант допоможуть вам книги М.В.Гоголя. Читайте з любов’ю  та бережіть себе! У 2016 році до Дня народження М.Гоголя команда ТСН створила онлайн-тест «Гоголь-тест. Як добре ви знаєте класика?». Пропоную і вам, маючи вільну хвилинку, пройти його за посиланням https://tsn.ua/ukrayina/gogol-test-scho-ti-znayesh-pro-avtora-vechoriv-na-hutori-bilya-dikanki-622413.html

Вчитель: На закінчення нашої зустрічі, хочу звернути вашу увагу на те, що Гоголь любив готувати і пригощати друзів варениками і галушками.  А один з улюблених його напоїв – козяче молоко, яке він варив особливим способом, додаючи ром. Це куховарство він називав гоголь-моголь.  Часто сміючись, говорив: «Гоголь любить гоголь-моголь!»

(пригощання усіх варениками)

                         зарубіжна література                       

7 клас

Вчитель Права Т.М.

Мета уроку: ознайомити учнів з життям і творчістю  К.І.Галчинського, А.Маргула-Шпербера, Б.Окуджави; показати майстерність поетів в зображенні  жахливих подій  війни; визначити провідні думки творів; розвивати вміння виразного читання поезій; виховувати в учнів   громадянське ставлення до проблем, порушених у творах , повагу до  минулих подій, патріотизм.

Тип уроку:  урок вивчення та аналізу художнього твору.

Наочні засоби навчання:  комп’ютерна презентація за темою уроку, портрети поетів, ілюстрації, виставка.

Зміст уроку

І. Організаційний момент

Вчитель. Добрий день, дорогі діти, шановні присутні. І день дійсно добрий, бо ми з вами знаходимося в теплому приміщенні школи, здорові і щасливі, що над нами мирне небо, поруч – наші рідні. А коли люди щасливі чи задоволені, то вони ладні співати або читати вірші.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель. Як має силу вільний подих вітру, 
  Чи спека сонця та потік води - 
Так має незвичайну силу слово, 
Що вплетене в віршовані рядки. 
 

*** 
Читаючи вірші, ми разом плачем, 
Сміємось чи співчуваємо болю, 
Милуємось красою, просим миру, 
Говорим: "Я весь світ люблю!".

IІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

Вчитель. Сьогодні на уроці ми будемо з вами теж говорити про поезію, але поезію Другої світової війни.

Тож запишіть у робочі зошити тему сьогоднішнього уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Вчитель.А урок у нас буде не звичайний – це урок одного слова , і слово це – поезія. Запрошую до дошки учнів, які нам нагадають що це таке.

Група 1. Теоретики літератури

Часто літературу називають дзеркалом, яке відображає все, що відбувається у суспільстві. Тільки кожен літературний рід робить це по-різному. Епос описує події, розповідає про те, що вже сталося. Драма передає дію, при цьому вона може висміювати вади людей, демонструвати їх переживання, а також показує трагедію життя персонажів. Інша справа лірика. Вона передає почуття і переживання ліричного героя.

У попередніх класах ми вже вивчали ліричні твори, але вони були інші за тематикою.  Переважно – вони передавали красу природи, зв’язок людини і природи.

 Джон Кітс «Про коника та цвіркуна»,  Гете «Нічна пісня подорожнього» , Генріх Гейне «Задзвени із глибини» , Мацуо Басьо хоку, Роберт Бернс «Моє серце у верховині»,  Джанні Родарі «Листівки з видами міст».

Але ж є й інші вірші- про кохання, про сенс людського життя, про дружбу, про призначення поета і його творів, про війну, про мир.

Вчитель. Війна… Страшне слово. Страшніше, ніж смерть, тому що смерть – неминуче природне явище, а війна -  страхіття, викликане  злою волею інших людей.

 Які образи виникають у вас, коли ви чуєте слово «війна»?

Вчитель. Що нам відомо про Другу світову війну? Це нам розкажуть історики, адже поезія тісно пов’язана з тими подіями, які відбуваються у житті людини.

Завдання для всіх учнів. Прослухати повідомлення і пояснити, чому цю війну вважають найжахливішою подією ХХ століття.

Група 2. Історики

Друга світова  війна

1 вересня 1939 р. -  2 вересня 1945 р.

Тривала 2 194 дні

Брала участь 61 країна (80% населення Землі).

Воєнні дії відбувалися на територіях 40 країн.

До збройних сил було мобілізовано 110 млн осіб у всьому світі.

Загальні людські втрати досягли 50-55 млн осіб,

з них загинуло на фронтах 27 млн.

Мільйони пропали без вісти, вивезені на примусові роботи до Німеччини , закатовані у концтаборах (найжахливіші з них - Концтабір Бухенвальд біля Веймару (Німеччина), Майданек біля Любліна, Освенцім(Аушвіц) у Польщі, концтабір для дітей Саласпілс у Латвії.

Найбільші втрати – моральні, бо не було жодної родини, яка б не втратила рідних у цій страшній війні...

                Війна людей нищила, роз’єднувала, та вона ж і  об’єднала людей не тільки на фронті, а й в тилу.  Одним із важливих завдань тиловиків було – постачання продовольства, боєприпасів, а ще – підтримка бойового духу. Цю функцію і виконувала література. Дуже популярною була лірика, яка швидко запам’ятовувалась, легко передавалась з вуст в уста, і… проймала серце, брала за душу. Інколи вірші ходили поміж солдат у рукописних варіантах. І це було для них важливо.

Вчитель. Дійсно, з давніх часів нам відомо, що найсильніша зброя людини – слово. І поезія в роки війни допомагала жити, піднімала бойовий дух солдатам, давала віру у перемогу. Хто ж з європейських майстрів слова зумів цього досягти, розповість нам третя група учнів.

Завдання для всіх учнів – спробуйте пояснити, що об’єднує поетів.

Група 3. Біографи

                Константи Ільдефонс Галчинський -польський поет, перекладач.

Константи Галчинський (Ільдефонс — його своєрідний псевдонім, прибране «поетичне ім'я») народився у Варшаві в сім'ї залізничного техніка. На початку Першої світової війни батьки Галчинського переїхали до Москви. Там Константи навчався в школі Польського комітету. 1918 року сім'я повернулася до Варшави.

Закінчивши гімназію, Галчинський у 1923–1926 роках навчався у Варшавському університеті на відділенні класичної англійської філології. Як зазначив Роман Лубківський, гуманітарна освіта дала Галчинському «не тільки знання зі світової культури та мистецтва, а й змогу відчути поезію ніби зсередини, блискуче оволодіти прийомами віршування — від гекзаметра до верлібру».

У 1931–1933 роках Галчинський працював референтом із питань культури в польському консульстві в Берліні. У 1934–1936 роках поет із сім'єю мешкав у Вільнюсі.

1939 року поета призвали до армії. Уже 17 вересня рядовий піхоти Галчинський потрапив у німецький полон. Він п'ять із половиною років провів у таборі для військовополонених.

Після війни працював у популярному журналі «Пшекруй» («Огляд»). Злигодні воєнних років підірвали здоров'я поета. Перші два інфаркти — 1940 та 1952 років — Галчинський переміг, а третій виявився фатальним: 6 грудня 1953 року поета не стало.

Галчинський перекладав твори англійських, німецьких, французьких іспанських, чеських, російських та інших письменників.

Альфред Маргул Шпербер – румунський поет, писав вірші німецькою мовою. Народився 23 вересня 1898 року в м. Сторожинець, Буковина. Навчався в Чернівцях, Відні. Учасник першої світової війни. Після її закінчення жив в Америці, в 1924 році повертається в Європу, потім на батьківщину. Німецькомовний поет Румунії був євреєм. В якості псевдоніма він додав до свого простого прізвища ім’я матері Маргула і став Маргул Шпербером. У 20-і роки його твори вже друкують в Німеччині, Австрії – скрізь, де читають німецькою. Думка всіх була єдиною – з’явився класик. А те, що він живе в Трансильванії – мало хто, де живе?

Та прийшли 30-і роки, його друзі поступово потрапляють у місця, про які сьогодні людство згадує з болем і жахом. Чистота його німецької мови не могла зрівнятися ні з чиєю, але… Все ж таки, завдяки друзям, його не зачепили. До кінця війни східноєвропейський єврей Маргул-Шпербер жив приватними уроками… німецької мови.

Булат Окуджава – автор близько двохсот пісень, написаних на власні вірші, один із засновників та найяскравіших представників жанру авторської пісні. Значна частка власності лірики Окуджави написана враженнями військових років. Та це пісні й вірші не скільки про війну, як проти неї: «Я поранений нею протягом усього життя, і до цього часу ще бачу уві сні загиблих товаришів, згарища будинків, розкидану воронками землю… Я ненавиджу війну». До останнього дня, захоплюючись перемогою, пишаючись учасниками Великої Вітчизняної, поет не переставав сподіватися, що ми, люди, навчимося обходитися безкровно, вирішуючи свої земні справи. Біографічно він належить до фронтового покоління.

  Вісімнадцятирічним  він пішов на фронт, і в пам'яті його війна збереглася назавжди. Особливо багато віршів про війну у раннього Окуджави. Подібно своїм найближчим попередникам, поетам-фронтовикам - Гудзенко, Дудіна, Орлову та іншим, молодий Окуджава сприймає війну, насамперед, як трагічне випробуваннялюдської душі.

Народився Булат Шалвович 9 травня 1924 в Москві в сім'ї партійних працівників, дитинство провів на Арбаті. До війни, його засмучувало, що в день його народження не асоціюється ні з якою великою датою історії. Всенародну славу Окуджаві приніс фільм Андрія Смирнова «Білоруський вокзал», в якому прозвучала краща пісня поета «Ми за ціною не постоїмо ...». Деякі з пісень Окуджави про війну нагадують за формою і звучанням фронтовий фольклор воєнної доби, наприклад пісня "окремого десантного батальйону" ("Ми за ціною не постоїмо") до кінофільму "Білоруський вокзал" (1971) або "Бери шинель, пішли додому" з кінофільму "Від зорі до зорі" (1975).

Вчитель.  Пропоную послухати поезію.

Завдання для всіх учнів – запишіть у зошити основні теми і проблеми, які порушені у творах.

Група 4. Поети

К.І.Галчинський . «Лист із полону» (переклад О. М. Ніколенко)

Кохана моя, кохана!

Ти спиш уже? На добраніч!

В пітьмі я твій образ бачу,

А ніч весняна, духмяна!

Єдина у цілім світі,

Ім’я твоє хай святиться!

Вода ти для мене влітку,

А взимку — моя рукавиця.

Ти щастя моє весняне,

Осіннє, зимове, літнє…

Скажи мені: «На добраніч!»,

Прийди уві сні, кохана!

За що мені все це щастя

З тобою в раю у Бога?..

Світліше за сонце ясне,

Ти — пісня моєї дороги.

Вірш написаний дружині Наталії автора в 1942 році і переданий через друзів поета. Галчинський в цей час знаходився вокнцтаборі Альтенграбів.

Константи Ільдефонс Галчинський

Пісня про солдатів Вестерплятте

(переклад В. М. Карпенка)

Коли вже дні спинили плин

І випало вмирати,

До неба лавами пішли

Солдати з Вестерплятте.

(А літо було гарне того року)

І так співали: «То пусте

Що нам боліли рани —

Зате ж весела путь веде

На осяйні поляни.

(А на землі того року було стільки вересу)

Стояли в Гданську ми, як мур,

Не брали нас гармати.

Тепер ми в хмарах після бур,

Солдати з Вестерплятте».

І ті, чий слух сяга зірок,

Зір плине в даль бездонну —

Почули в небі рівний крок

Морського батальйону.

І спів лунав такий: «Аби

Не згаять час чудесний,

Ми грітись будем в теплі дні

На вересі небеснім.

Коли ж подмуть вітри зими

І стане сніг кружляти

Понад Варшавою — то ми,

Солдати з Вестерплятте».

1 вересня 1939 року німецькі війська вдерлись до Польщі. До цього часу Німеччина вже приєднала до своєї території  Австрію, частину Чехії , однак до цього часу не зустрічала серйозного опору своїм агресивним діям. В перший рік війни перед німцями стояло завдання: взяти воєнно – транзитний склад на півострові в Гданьскій бухті.  Стійкість оборони нечисленного контингенту польських солдат стала несподіванкою для німецького командування.  З 1 по 7 вересня 1939 року тривала оборона. Дві сотні поляків протистояли 3, 5 тисячам німецьких солдат. Німці направили в Гданьську бухту навчальний лінкор, після перших невдач застосували важку артилерію та авіацію. Лише 2 вересня з 18:05 по 18:45 47 бомбардувальників скинули загалом 26,5 тонн бомб. В історію ця подія ввійшла під назвою оборона Вестерплятте.

Вірш, датований 16 вересня 1941 року, - «Пісня про солдатів Вестерплятте »  - дружині поета Наталії передає один із друзів.

Альфред Марґул-Шпербер

Про назву концтабору Бухенвальд

(переклад П. В. Рихла)

Як близько звідси Веймар гомонів!

А тут — навіки мовкли голоси…

Мене проймає невимовний гнів,

Бо й край мій зветься: Букові ліси.

Давно було це: килим з ніжних трав,

Ліс буковий, так пам’ятний мені…

Хлопчиськом на поляні я лежав,

Пливли біляві хмари в вишині.

О лютий час, що сон дитячий стер

І кожен спомин взяв у колію!..

Коли я чую слово це тепер —

Не можу юність згадувать свою.

Бо в спомини мої вповза кошмар,

Який виймає серце із грудей:

А чи оте біляве пасмо хмар

Було не димом спалених людей?

                                      Тема Бухенвальду ятрила рану багатьом поетам. В 1958 році в Німеччині відбулось відкриття меморіалу ІІ світової війни «Бухенвальд». На території  колишнього табору смерті було зведено башту, увінчану дзвоном, набат якого повинен нагадувати людям про жертви фашизму і війни.  Як можна пов’язати топонімічну назву, в основі якої природа, а отже, все живе,  і табір смерті, де знищувалась людина не лише фізично, але й духовно, морально, етнічно?», у «Бухенвальдському набаті»  - пісні – епосі ритм звучить як застереження та заклик – це не повинно повторитись.

Булат Шалвович Окуджава

До побачення, хлопчики…

(переклад Петра Голубкова)

Ах, війна, що ж ти, підла, накоїла:

Стали тихими наші двори,

Підняли наші хлопчики голови —

Подорослішали до пори,

На порозі простилися пошепки

І пішли, за солдатом — солдат...

До побачення, хлопчики! Хлопчики,

Поверніться живими назад.

Не ховайтеся, будьте як месники,

Не шкодуйте ні куль, ні гранат

І себе не жалійте, і все-таки

Поверніться живими назад.

Ах, війна підла, що ж наробилося:

Не весілля — розлуки і дим,

А дівчатка вже платтячка білі всі

Роздарили сестричкам своїм.

Бо тих чоботів — як їм уникнути?

Та зелені ті крила погон...

На плітки ви наплюйте всі, дівчинки.

Ми зведемо рахунки з часом.

Хай базікають: вірити ні в кого,

Навмання що війною йдете...

До побачення, дівчинки! Дівчинки,

Поверніться живими проте.

                Вірш «До побачення, хлопчики» було написано Б.Ш. Окуджавою в 1958 р. Він був написаний в пам’ять про друзів з Арбату, які всі загинули на війні. Сенс назви. В самій назві вірша Окуджава виразив надію, що хлопці повернуться з війни. Він не прощається  з ними, а говорить: «До побачення». У зверненні «хлопчики», автор вказує, що на війну йшли не дорослі змужнілі чоловіки, а вчорашні хлопчики, випускники шкіл. Ідея вірша – протест проти війни.

 Вчитель. Література – це один із видів мистецтва, який відображав події Другої світової і не тільки. Про інші види мистецтва та їх зв’язок з цією темою розкаже Оля.

Завдання для всіх учнів. Прослухайте повідомлення. Спробуйте схематично зобразити війну і мир в асоціативних малюнках.

Група 5. Мистецтвознавці

Якщо в поезії головним інструментом є слово, то художники використовують пензлі і фарби. У своїх картинах воєнних часів вони передають мужність, силу, героїзм простих солдат. У післявоєнні роки на картинах з’являються щасливі й усміхнені обличчя людей.

VIIІ. Підсумок уроку

Вчитель. Сьогодні ви можете бачити у класі виставку – експозицію тих речей, які нагадуватимуть людству про сучасну війну. Та ми з вами повинні пам’ятати про ті уроки, які нагадали нам європейські поети.

Війна і мир. Добро і зло.

І хто ж нарешті переможе?

Хто візьме верх  - не все одно,

Бо нам надія допоможе.

Щимить і б’ється швидко серце,

Наповнене жалю і співчуття.

Сказати хочу всім відверто:

Молюсь за нас усіх щодня.

Я мрію, що прийде новий світанок,

Що лихо Землю  омине.

Що всі діяння злого –марні.

Перемагає лиш добро святе.

Рефлексія.          Інтерактивна вправа «Коровай миру»

Війна обов’язково закінчиться, і прийде мир. А мир – це свято, на якому обов’язково є хліб і сіль. Я хочу презентувати всім вам коровай миру. Він незвичайний, бо на кожному шматочку є символ нагадування миру – голуб. А зараз відкрийте ці шматочки і ви побачите там паперові хустинки. Зазвичай у народі кажуть, що треба зав’язати вузлик напам’ять і тоді обов’язково запам’ятаєш необхідну інформацію.

 Я зав’яжу свій вузлик, щоб пам’ятати про те, що поезія береже і примножує у нашій найяскравіші моменти життя.

Кожен учень говорить, що хоче запам’ятати він.

 Вчитель. У природі є Сонце. Воно світить всім-всім. Давайте створимо його в собі.  Уявіть в своєму серці спочатку маленьку зірочку. Подумки направте до неї промінчик , що несе любов. Зірочка збільшилась. Направте до неї промінчик, який несе мир. Зірочка знову збільшилась. Направте промінчик з добром і зірочка знову стане більшою. Направте до зірочки промені, які несуть здоров’я, радість, тепло. Тепер зірочка стала великою, як Сонце. Зараз вона може дарувати своє тепло всім-всім.

Я хочу побажати вам, щоб у серці завжди знайшлося місце для зірочки, яка могла б вирости і дарувати людям добро, тепло, мир і любов.

ІХ. Оцінювання

Кожен із вас отримає сьогодні по два бали: один за підготовку до уроку, іншу – за виконання завдання на уроці.

Х. Домашнє завдання.

Вивчіть напам’ять один з віршів, який найбільш

Тема: Розвиток мовлення. Втілення в образі Тара­са Бульби кращих рис запорозького козака.

Мета: Проаналізувати образ Тараса Бульби, розкрити неоднозначність і типовість характеру героя;

          розвивати навички виразного читання, усного мовлення; уміння учнів висловлювати власну думку, особисте ставлення до проблем твору ;

          виховувати моральні якості школярів.

Обладнання: комп’ютерно-тематичні слайди,  репродукції П. Боклевського, Є. Кибрика до повісті «Тарас Бульба», мультимедійна дошка, проектор, підручники, предмети побуту козаків (люлька, шабля, шапка, булава, пістоль,Біблія, ікона св..Покрови)  .

Тип уроку: урок застосування знань, умінь і навичок.

Тарас Бульба… любив свою батьківщину Україну і нічого не знав вище і прекрасніше за молодецьке козацтво, тому що відчував те і інше в кожній краплі крові своїй …

В.Г. Белінський

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Вчитель. Добрий день, діти, шановні присутні. Декілька уроків цікавої «історичної теми в прозі» дали нам можливість поринути у минулі часи, коли поняття доблесті, честі, благородства були основними в житті людини, коли гинули герої, залишаючи свої імена в пам’яті народів на віки.

І сьогодні, продовжуючи знайомство з відомою повістю Миколи Гоголя «Тарас Бульба», ми вирушаємо в козацький похід разом із славними героями – козаками, та дізнаємось більше про славетного козака Тараса Бульбу.

ІІ. Актуалізація опорних знань та практичного досвіду учнів.

Для того, щоб краще згадати вивчене та зрозуміти нове на уроці, пропоную пограти в літературний футбол.

Умови гри. Умовно об’єднуємось у 3 команди.  Гравець з однієї команди задає запитання  по вивченій  темі гравцю з іншої команди, той  в свою чергу відповідає  і має право задати своє запитання гравцю з іншої команди. Виграє та команда, яка не отримала гол (дала неправильну відповідь).

Можливі варіанти запитань:

-         За жанром «Тарас Бульба» Гоголя – це   (повість)

-         Представником якої літератури є М.В.Гоголь?   (Російської, української)

-         Де відбуваються події у творі? (На Запорізькій Січі)

-         Яке значення має слово «козак»? ( З тюркського – вільна людина, з монгольської – захисник кордонів)

-         Яке походження слова «Січ»? (Походить від слів «висікати» місце серед лісу для поселення; «сікти» голови ворогам; «січені» загострені колоди – укріплення).

-         Коли відбуваються події, описані в повісті? (ХV- ХVІІ ст.)

-         Хто є прототипом образу Тараса Бульби? (Прадід Миклухи-Маклая – Охрім Макуха, пращур автора – Остап Гоголь)

-         Хто був на чолі козаків, як його називали? (Отаман, гетьман, батько)

-         Чому цей твір називають історичною повістю? (За жанром, бо це повість, в основі якої лежать історичні події, які автор поєднує з вигадкою)

-         Звідки автор черпав інформацію для свого твору? (З історичних документів, народних пісень, дум, листів матері)

-         Що було для козаків найсвятішим? (Віра, вітчизна, товариство)

-         Чому Тарас своїх синів відразу після навчання відправляє на січ? (Лише там справжня наука, справжня школа для козака – думка батька).

-         Хто мав право перебувати на Запорізькій січі? (Будь який чоловік міг вільно прийти і піти, жінці там бути заборонялося).

-         Як часто автор називає козаків у творі? (Козаками – лицарями)

-         Чи були козаки ідеальними героями? (Автор змальовує як їх чесноти, так і вади)

-         Який чин мав Тарас Бульба? (Він був курінним полковником)

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

З давніх-давен, так повелося…

Сутужно жити довелося…

Й на тернах рідної країни,

Зросло козацтво України.

Як промінь ясний з поміж неба,

В захисниках була потреба,

І тут з’явився він – козак,

Сталевих шабель він мастак.

Він вільним був, із духом сильним,

Був мужнім, хвацьким та кмітливим,

Народ в обіду не давав,

Невпинно ворогів вбивав.

За святу землю, матір, Бога,

Була йому одна дорога.

За покликом людської долі,

Щоб зберегти безцінну волю.

Немало пройдених шляхів,

Лягло й немало ворогів,

Та лиш КОЗАК стоїть й понині,

На нашій славній Україні.

Так про козаків говорить Антоніна Чернишенко. Чи таким є і славний козак Тарас Бульба, чи можна   говорити,  що автор втілив в цьому образі кращі риси запорозького козака? На ці запитання сьогодні будемо шукати відповіді ми.

ІV. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

V. Вивчення нового матеріалу та формування умінь.

Давайте разом з вами схарактеризуємо образ головного героя повісті М.Гоголя.

В ході бесіди з учнями використовуються підтвердження з тексту (цитування – імітація, рольова гра). Результати і висновки записуються до грона «Тарас Бульба». На інтерактивній дошці учні роблять записи та переглядають репродукції картин.

Запитання:

-         Назвіть характерні риси козака Тараса. Яким він є для козацтва, дружини та синів?

VІ. Застосування набутих знань, пробні вправи.

–     Як відомо, Гоголь не дає окремого портрета головного героя. Тож спробуємо увійти в дім Тараса і спробувати дати характеристику йому за власним оточенням.

Перед нами на столі лежать особисті речі Тараса.

(люлька, шабля, пістоль, булава, Біблія, рушник,  ікона Св..Покрови…)

Прокоментуйте призначення цих предметів. Як вони хара­ктеризують героя? Що вони нам розпо­віли про Тараса?

Біблія – це священна книга християн. Всі козаки свято вірили в Бога й кожен козак ладен був віддати своє життя, захищаючи православ’я. тому для Тараса це була особлива річ.

Ікона Св.Покрови – ця річ нагадує нам, що на січі по центру стояла церква Святої Покрови, до якої перед походом козаки обов’язково йшли просити покровительства і заступництва. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх.

Пістоль – це одна з основних видів вогнепальної зброї у козаків, такий був і в Тараса, мали переважно кіннотники.

Шабля – це основний вид холодної зброї запорізьких козаків, Тарас з любов’ю говорить про неї, називаючи «матір’ю», бо в бою саме вона є заступницею і захисницею.

Люлька – річ, яку мав чи не кожен козак. Тарас Бульба теж мав люльку, вона стала доленосною, через неї він загинув.

Рушник – це народний оберіг. В дорогу матері давали своїм  дітям обереги, сподіваючись, що вони убережуть їх дітей від лиха та нещастя.

Булава –   у козаків холодна зброя, символ влади  гетьмана, полковника чи кошового отамана, один з козацьких клейнодів.

VІІ. Засвоєння знань, вироблення навичок.

«Оберіть позицію»

Ми багато сьогодні з вами говорили про доблесні вчинки Тараса як полководця, героя. Однак в творі герой паралельно виступає як батько, що випустив своїх синів з родинного гнізда в чисте поле і потерпів зраду в образі Андрія. Один із законів козацького товариства говорить про неприпустимість зради своєму бойовому товариству і державі.

– Як же чинить Тарас? (він вбиває власного сина)

– Як ви вважаєте, в даному випадку Тарас виступає як взірець українського козацтва чи Тарас Бульба – це вбивця власного сина? Відповідь обґрунтуйте і прикріпіть свою «долоньку», пояснивши свою позицію.

Зачитайте складену вдома Діаманту про Тараса Бульбу.

VІІІ. Творче перенесення знань та навичок в нові умови.

Вчитель. Я запропонувала вам виконати таке завдання : уявіть себе художниками,  спробуйте схематично зобразити Тараса Бульбу та його долю у вигляді асоціативного малюнка, поясніть його.

Давайте поглянемо, що у нас вийшло.

Асоціативне малювання

ІХ. Підсумки уроку.

Використання методу шести кольорових капелюхів.

Учитель. Перед вами, діти, лежать капелюхи. Пропоную висловити особисте враження і ставлення до головного героя – козака Тараса Бульбу.

Білий – інформація

Жовтий – позитив

Чорний – критика

Червоний – емоції

Зелений – креативність

Синій – узагальнення

Слово вчителя. Отже, як ми побачили у повісті М.В. Гоголь розкриває історичні умови, що виробили суворий і могутній характер Тараса з його упертістю і відвагою, з його грубою прямотою і неприборканою ненавистю до ворогів. Образ головного героя вийшов найбільш завершеним і повним.

 Тарас є батьком не тільки для своїх синів, але і для козаків, що довірили йому командування над ними.

В його образі автор втілив кращі риси запорозького козака, завдяки якому народ щиро вірив у свою перемогу.

Сили народу невичерпні, і боротьба продовжувалась, незважаючи на найтяжчі втрати і поразки.

Пісня про козаків

Справжніми козаками, захисниками рідної землі є зараз наші рідні, які боронять рідну землю на Сході України. Честь їм та слава. Не переводяться справжні сини України.

Х. Домашнє завдання.

Напишіть листа Тарасові Бульбі

І. Мотивація навчальної діяльності.

1. Слово вчителя.

Пройшло досить багато з того часу, коли жили славні козаки. Зараз, на жаль, залишився тільки відгомін про їх подвиги, волелюбність, віру. Всі вони були справжніми патріотами України, своєї матері. Одним з таких охоронців і захисників був Тарас Бульба про якого з неприхованим захопленням писав М. В. Гоголь у повісті «Тарас Бульба».

З першої до останньої сторінки повісті ми бачимо, відчуваємо могучий голос старого козака: у своєму дворі, на розлогому степу, на Січі, під час бою. Своїм мудрим і наповненим силою голосом він підтримував своє бойове товариство. Навіть в останні хвилини свого життя він просив не пощади в Бога, а прощався зі своїми бойовими товаришами.

(Перегляд відеофрагменту з кінофільму «Тарас Бульба»

 «Предсмертне слово Тараса Бульби»)

Чуючи ці слова, серце наповнює гордість за рідну землю, за славне козацтво, віру православну, нескореність духу сильної й мужньої людини, яку не можуть здолати жодні муки. Отже, сьогодні в центрі уваги – образ Тараса Бульби.

ІI. Повідомлення теми мети уроку, записи в робочі зошити.

III. сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Слово вчителя.

Кожний з персонажів гоголівської повісті міг би стати героєм натхненної поеми. Але перший серед цих героїв - Тарас.

Суворий й непохитний, Тарас Бульба, веде життя повне негод і небезпек. Він не був створений для сімейного вогнища. Його «нежба» - чисте  поле та добрий кінь. Побачившись після довгої розлуки із синами, Тарас наступного ж дня поспішає з ними в Січ, до козаків. Тут його справжня стихія. Людина величезної волі й незвичайного природного розуму, зворушливо ніжний до товаришів і нещадний до ворога, він карає польських магнатів і орендарів і захищає пригноблених і знедолених. Це могутній образ, овіяний поетичною легендою, по вираженню Гоголя, «точно незвичайне явище російської  сили».

2. Словесне малювання.

–        Опишіть, яким ви вперше побачили Тараса Бульбу?

3. Робота з репродукцією Є. Кибрика «Тарас Бульба»

–     Яким зображено героя на картині?

–     Чи співпадає бачення художника з вашим власним?

–     Які риси вдачі Тараса підкреслює Є. Кибрик? (На картині Тарас зображений мужнім козаком, про це свідчить його суворий погляд.)

4. Робота з епіграфами.

–     На яких рисах вдачі героя акцентує автор увагу повісті? (Підкреслює суворість характеру головного героя. Крім того, зображується широта натури, її духовна сила)

–     Чим пояснюється така суворість? (Історичними умовами, жорстоким часом)

5. Коментоване читання.

Як відомо, Гоголь не дає окремого портрета головного героя. Тож спробуємо увійти в дім Тараса і спробувати дати характеристику йому за власним оточенням.

–     Зачитайте опис його помешкання. М. Гоголь детально описує предмети побуту і трофеї, що були у світлиці.

–     Як цей опис хара­ктеризує героя?

–     Прокоментуйте призначення цих предметів.

–     Що вони нам розпо­віли про Тараса?

6. Виразне читання.

– Знайдіть і прочитайте авторські характеристики Тараса у І розділі. Як розкри­вається характер героя в цих рядках?

7. Бесіда

– В чому бачить своє покликання Тарас? (У служінні Вітчизні і православній вірі. Він вважав себе за захисника православ’я).

– Пригадайте сцени, в яких показані самі напружені моменти життя Тараса.

(Перегляд відеофрагменту з кінофільму «Тарас Бульба» «Промова Тараса

(«Хочеться мені вам сказати, панове, що є наше товариство…»)».

8. Бесіда.

– Яке враження справляє ця промова на читача? (Через цю промову автор показує Бульбу як нескореного духом козака, який вірує в Україну, в товариство, волю, справедливість. “Дай, Боже, аби таких полковників було більше на Україні!” - говорить про Тараса Касян Бовдюг)

– Покажіть, як Гоголь розкриває полковницький талант Тараса. Знайдіть уривок в тексті і зачитайте. (“Полководці… готувалися дати бій. Тарас вже бачив це по руху і шуму в місті і розторопно клопотав, будував, роздавав інструкції і накази, встановив в три табори курені, обнісши їх возами у вигляді фортеці, - рід битви, в яких бували непереможні запорожці; двом куреням повелів забратися в засідку; вбив частину поля гострими кілками, зламаною зброєю, уламками списів, аби при нагоді загнати туди ворожу кінноту. І коли все було зроблене, як потрібно, сказав промову козакам, не для того, щоб схвалити і освіжити їх, - знав, що і без того міцні вони духом, - а просто самому хотілося висловити все, що було на серці”. У бою Тарас постійно підтримує дух товаришів: “А що, пани, є ще порох в порохівницях?”)

– Як православ'я Тараса і запорожців поєднується з їх завзятістю і широтою розгулу? (Православна віра - основа існування Січі. Любов до ближнього, до своїх братів рухає козаками, коли вони відправляються в похід в захист гнаних православних християн, коли залишаються під стінами Дубно, з метою виручити друзів з польського полону, коли кидаються в слід за татарами, що полонили козаків.)

9. Слово вчителя.

Духовна спорідненість перевершує у запорізьких лицарів не тільки любов до жінки, але і перемагає і саму смерть, даючи утіху в передсмертні хвилини.

«Узи цього братерства, - писав Гоголь про козака в статті «Про малоруські пісні», - для нього найвище, сильніше за любов. Вмираючий козак лежить серед невинної природи і збирає всі сили, щоб не померти, не поглянувши ще раз на своїх товаришів. Побачивши їх, він насищається і вмирає». Такою ж утіхою - від близькості рідної людини і від свідомості виконаного боргу – «насищується» і Остап в свої передсмертні хвилини.

(Перегляд відеофрагменту з кінофільму «Тарас Бульба» «Страта Остапа»)

– На вашу думку чому Остап в останні хвилини життя хотів побачити батька? (Тарас для Остапа ідеал рицарства, відваги, стійкості. Остап близький батькові не тільки по крові, але і до душі. Батьківське «чую!» - духовна підтримка для нього).

10. Слово вчителя

Все життя Тараса було нерозривно  пов'язана з життям Січі. Служінню товариству, вітчизні він віддавав себе безроздільно. Цінуючи в людині колись усього його мужність і відданість ідеалам Січі, вона невблаганна до зрадників і боягузів. Образ Тараса втілює в собі молодецтво й розмах народного життя, всю духовну й моральну силу народу. Це людина великого запалу почуттів, страстей, думки. Сила Тараса - у могутності тих патріотичних ідей, які він виражає. У ньому немає нічого егоїстичного, дрібного, корисливого.

11. Бесіда

– Яке було ставлення Тараса до близьких?

– Чи не дуже Тарас суворий до своїх рідних? (Він різкий і грубий в обігу з близькими, як того вимагало жорстоке століття, хоча любив синів і гордився ними. Тарас глибоко страждає, втративши Остапа.)

12. Слово вчителя

Дружина для Тараса Бульби - перш за все мати для майбутніх захисників віри, і видима байдужість героя до її горя при розставанні з синами пояснюється саме цим підпорядкуванням другорядного головному: відчуття кровної, спорідненої любові релігійному, рицарському служінню, благословення на яке і просить у неї для синів Тарас перед відправленням в Січ. І любов матері повинна відступити перед покликанням синів.

Так само сам Тарас, як по відношенню до мученика за віру Остапа, так і по відношенню до зрадника Андрія, долає узи кровної спорідненості, віддаючи перевагу над ними узам «небесного братерства».

Останні сторінки повісті неможливо читати без хвилювання. Картина смерті Тараса Бульби надовго залишиться в пам’яті. Він загинув, але не зламався. Навіть передсмертні муки не здолали його волі.

(Перегляд відеофрагменту з кінофільму «Тарас Бульба» «Страта Тараса Бульби»)

Отже повернемось трішки назад…

13. Бесіда

– Пригадайте як саме потрапив до полону Тарас Бульба? (Він повернувся за люлькою, яка випала під час бою)

– Поясніть сенс виразів, використаних Гоголем в сцені полонення Тараса: «випала люлька з тютюном», «набіг гурт, схопила під могутні плечі», «не старість була провиною», «сила здолала силу».

– Що говорять вони про відношення письменника до Бульби? (Автор любить свого героя і гордиться ним. У цих виразах він як би виправдовує полонення Тараса, говорить про випадковість що відбувся, про гідний опір старого козака.)

14. Слово вчителя.

Для Гоголя важливо було показати, як в Тарасові втілилися типові риси запорожця. Письменник, підводячи підсумок життя і смерті свого героя, не випадково говорить: «Та хіба знайдуться на світі такі вогні і муки і сила така, яка пересилила російську силу?»

– Яким ми бачимо Тараса в сцені страти? (Тут весь Тарас з непохитною стійкістю, з презирством до смерті: «думаєте, є що-небудь на світі, чого б побоявся козак? Постійте ж, прийде час, буде час, дізнаєтеся ви, що таке православна віра!”

– Чи можна назвати Тараса Бульбу народним героєм? (В образі Тараса Гоголь втілив найяскравіші, найсильніші риси національної вдачі: високе, безкорисливе кохання до батьківщини, вірність православній вірі, готовність до подвигу, відданість товариству і широту душі, кращі риси народу. Тарас Бульба - народний герой.

15. «Оберіть позицію»

Ми багато сьогодні з вами говорили про доблесні вчинки Тараса як полководця, героя. Однак в творі герой паралельно виступає як батько, що випустив своїх синів з родинного гнізда в чисте поле і потерпів зраду в образі Андрія. Один із законів козацького товариства говорить про неприпустимість зради своєму бойовому товариству і державі.

– Як же чинить Тарас? (він вбиває власного сина)

– Як ви вважаєте в даному випадку Тарас виступає як взірець українського козацтва чи Тарас Бульба – це вбивця власного сина? Відповідь обґрунтуйте.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Слово вчителя.

З однієї сторони Тарас Бульба це мудрий і досвідчений ватажок козацького війська. Його відрізняли, пише Гоголь, «уміння рухати військом і найсильнішою ненавистю до ворогів». Він «любить просте козацьке життя» і нічим не виділяється серед них.

Його душа перейнята лише одним  прагненням - до волі й незалежності свого народу.

І разом з тим образ зм'якшений гумором - добрим, лукавим, світлим. У Тарасі, як і в інших персонажах повісті, перемішані ніжність і брутальність, серйозне й смішне, велике й мале, трагічне й комічне. У такому зображенні людського характеру Бєлінський бачив чудовий гоголівський дарунок «виставляти явища життя у всій їхній реальності й істинності».

З доконаною художньою вірогідністю автор показує нам образ Тараса Бульби - у Січі й будинку, у мирний час і на війні, у його відносинах з друзями й ворогами.

2. Гра-інтерв’ю з Тарасом Бульбою:

-       Чин (полковник)

-       Де проводив більшу частину життя? (в Запорозькій Січі)

-       Яких звичаїв дотримувався? (українських народних)

-       Як ставився до польських звичаїв? (зневажав)

-       Яку віру захищав? (християнську)

-       В чому бачив зміст життя? (в бій за незалежність)

-       Для чого звав гостей? (похвалитися синами)

-       Чому змінив день поїздки? (бо лише на Запорізькій Січі справжнє життя)

ДЗ 3. Складання характеристики головного героя повісті Тараса Бульби і запис в зошити самостійно учнями.

4. Перевірка учнівських характеристик.

5. Підсумок

Отже як ми побачили у повісті М.В. Гоголь розкриває історичні умови, що виробили суворий і могутній характер Тараса з його упертістю і відвагою, з його грубою прямотою і неприборканою ненавистю до ворогів. Образ головного героя вийшов найбільш завершеним і повним.

«Бульба герой, Бульба чоловік із залізним характером, залізною волею: описуючи подвиги його кровної помсти, автор підноситься до ліризму і в той же час до драматизму» (Ст. Р. Белінський).

Образ Тараса пройнятий високою, суворою і ніжною поезією батьківства. Тарас є батьком не тільки для своїх синів, але і для козаків, що довірили йому командування над ними.

«Тарас Бульба» - один з найсвітліших творів світової літератури, не дивлячись на трагічну загибель головного героя і багатьох інших козаків. Народ вірить в свою перемогу.

Сили народу невичерпні, і боротьба продовжуватиметься, незважаючи на найтяжчі втрати і поразки.

VI. Домашнє завдання.

Підготувати характеристику образів Остапа та Андрія. Скласти цитатний план.

«Ти, султане, чортів сину,

Люципера брате,

Внуку гаспида самого

І чорте рогатийі! <...>

Стравнику ти цареградський,

Пивнику макдонський,

Свине грецька, молдаванська

Ковалю вавлонський!

Кате сербів і Подолі,

Папуго ти кримська,

Єгипетський ти свинарю,

Сово русалимська!

Ти — погана свинячая

Морда, не підмога,

І дурень ти, а не сторож

У нашого Бога.

Не годен ти нас, хрещених,

І десь цілувати,

А не то, щоб Запорожжя

Під собою мати! <...>

          Початок уроку. Організація активної участі учнів в уроці є важливою методичною проблемою. Вона не повинна забирати багато часу, тому учнів бажано залучати до навчально-пізнавальної діяльності з першої хвилини уроку. Для цього початок уроку має бути динамічним, давати учням заряд енергії, бадьорості, діловитості. Урок починається так: взаємне вітання вчителя й учнів; перевірка відсутніх; перевірка зовнішнього стану приміщення; перевірка робочих місць та зовнішнього вигляду учнів; організація уваги.

Важливість повторювально-навчальної роботи зумовлена трьома причинами:

1) більш відповідальним ставленням учнів до підготовки до уроку, бо їхні знання обов'язково перевіряються;

2) актуалізацією знань учнів під час перевірки, що сприяє усвідомленню, поглибленню, систематизації та закріпленню навчального матеріалу;

3) спрямованістю повторення і перевірки знань на розвиток мовлення та мислення учнів. Тому ця робота має бути творчою і, водночас, націленою як на окремого учня, так і на весь клас.

З цією метою можна застосувати індивідуальне усне опитування, фронтальне та інші види опитування з поурочним оцінюванням.

Повідомлення теми, цілі й завдань уроку. Тему кожного уроку вчитель повідомляє на початку заняття або роботи над новим матеріалом. При цьому важливо чітко її сформулювати, визначити завдання уроку й основні питання, які учні мають засвоїти.

Мотивування вчителем навчально-пізнавальної діяльності учнів має відбуватися протягом всього уроку. Воно спрямоване на формування і розвиток в учнів широких інтересів, потреб в різноманітних знаннях, чітких життєвих перспектив, професійної орієнтації та самовдосконалення. Мотиви — це внутрішні імпульси, які спонукають учня до активної навчально-пізнавальної діяльності.

Пояснення матеріалу. Цей етап повинен відповідати таким вимогам: учитель має продумати своє місце в класі, щоб його було чути і видно всім учням; не ходити по класу; говорити голосно і чітко; темп розповіді має бути розміреним; мова доступною. При цьому важливо спиратися на попередній досвід учнів; виділяти істотне й головне в навчальному матеріалі; послідовно викладати тему; використовувати ілюстративний і демонстраційний матеріал.

Сприймання, осмислення і засвоєння нового матеріалу. Сприймання є першим етапом процесу засвоєння учнями нового матеріалу. Воно найбільш успішне, коли правильно поєднано виклад матеріалу, наочні посібники та самостійну роботу учнів. Осмислення знань — це заглиблення в суть явищ, процесів, які вивчаються. Воно передбачає насамперед розкриття внутрішніх закономірностей цих явиш. Основними прийомами такої роботи є аналіз і синтез, абстрагування і конкретизація, порівняння й узагальнення, моделювання, класифікація тощо.

Формування навичок і вмінь. Разом із засвоєнням навчального матеріалу учні засвоюють різноманітні навички та вміння, що формуються на основі знань. Основні компоненти формування навичок і вмінь: розбір і засвоєння правила, яке лежить в основі навички; подолання труднощів під час набуття навички; вдосконалення й автоматизація навички; закріплення досягнутого рівня навички та використання її на практиці. Основним методом формування навичок є вправи.

Підбиваючи підсумки уроку, вчитель коротко повідомляє цілі уроку і визначає, чи досягнуті вони, оцінює дисципліну як окремих учнів, так і всього класу.

Домашнє завдання. Методика передбачає чітку систему домашніх завдань; визначення і конкретизацію окремого домашнього завдання; визначення часу на ознайомлення з ним учнів; дохідливість домашнього завдання; інструктаж про його виконання.

• Урок засвоєння нових знань: перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань; повідомлення теми, цілей і завдань уроку; мотивування учіння; сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв'язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу; узагальнення і систематизація знань; підсумки уроку; повідомлення домашнього завдання.

• Урок формування навичок і вмінь: перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь; повідомлення теми, цілей і завдань уроку; актуалізація мотивації учіння учнів; вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні та пізнавальні вправи); первинне застосування нових знань (пробні вправи); самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завданням); творче перенесення знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи); підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

• Урок узагальнення і систематизації знань: повідомлення теми, цілей та завдань уроку; актуалізація мотивації учіння учнів; відтворення й узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань; узагальнення та систематизація основних теоретичних положень і відповіднихнаукових ідей; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

• Урок практичного застосування знань, навичок і вмінь: перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь; повідомлення теми, цілей і завдань уроку; актуалізація мотивації учіння учнів; осмислення змісту й послідовності застосування способів виконання дій; самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою вчителя; звіт учнів про роботу і теоретичне обгрунтування отриманих результатів; підсумки уроку й повідомлення домашнього завдання.

• Урок контролю і корекції знань, навичок і вмінь: повідомлення теми, цілей та завдань уроку; актуалізація мотивації учіння учнів; перевірка знання учнями фактичного матеріалу й основних понять; перевірка глибини осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення; застосування учнями знань у стандартних і змінних умовах; перевірка, аналіз і оцінка виконаних під час уроку робіт; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

Методика визначених типів уроків складається з трьох частин:

— організація роботи — 1—3 хв.;

— основна частина (формування знань, навичок і вмінь; їх засвоєння, повторення, закріплення і контроль; застосування на практиці тощо) — 35—40 хв.;

— підведення підсумку уроку і повідомлення домашнього завдання — 2—3 хв.

Творчі педагоги постійно вдосконалюють методику проведення класичного уроку, в результаті чого в навчальний процес впроваджуються нестандартні уроки.

Нестандартний урок — це імпровізоване навчальне заняття, що має не­традиційну структуру. Назви уроків дають деяке уявлення про цілі, завдання і методику проведення таких занять. Найпоширеніші серед них — уроки-прес-конференції, уроки-аукціони, уроки—ділові ігри, уроки-занурення, уроки-змагання, уроки типу КВК, уроки-консультації, комп'ютерні уроки, уроки-консиліуми, уроки-твори, уроки-винаходи, уроки-заліки, театралізовані уроки, уроки взаємного навчання учнів, уроки творчості, уроки-сумніви, уроки-конкурси, уроки-фантазії, уроки-концерти, уроки-екскурсії, інтегральні уроки тощо.

Нестандартні уроки спрямовані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, бо вони глибоко зачіпають емоційно-мотиваційну сферу, формують дух змагальності, збуджують творчі сили, розвивають творче мислення, формують мотивацію навчально-пізнавальної та майбутньої професійної діяльності. Тому такі уроки найбільше подобаються учням і викликають у них творчий інтерес.

Отже, форма організації навчання є важливою дидактичною проблемою, яка безпосередньо впливає на результатив ний компонент навчального процесу. Вона тісно пов

Мотив (франц. motif, лат. motus - рух) - спонукання до діяльності, пов'язане із задоволенням потреб людини

Січ — як Мати Запорозька,

Батько — Луг Великий, —

Виплекали рід козацький

Славою повитий.

Д. Берест

Повставали запорожці,

Клали голови за справу

Рідного народу;

Показали всьому світу

Доблесті і славу.

Народна пісня

Я знаю вас, нащадки запорожців,

Я вірю вам і низько б'ю чолом.

Дивлюсь  на вас і вірою займаюсь,

 І б'ю поламаним крилом.

Олександр Олесь

Гей ви, запорожці,

вітер в чистім полі,

научіть нащадків

так любити волю.

Гей ви, козаченьки —

Спомин з м'яти-рути,

научіть минулу славу повернути.

Вадим Кришенко

Було колись — в Україні

Ревіли гармати;

Було колись — запорожці

Вміли пановати.

Пановали, добували

І славу, і волю...

Було колись добре жити

На тій Україні...

А згадаймо! Може, серце

Хоч трохи спочине.

Тарас Шевченко.

(Висновки: у Тараса, як і в інших персонажах повісті, поєднуються ніжність і грубість, серйозність і гумор, трагічне і комічне. Це не ходульний, статичний персонаж, а живий, істинно народний характер.)

 l. Висновок уроку

Через століття, які віддаляють нас від козацької до­біг важко дати однозначну оцінку тому, якими ж були запорозькі козаки. Оборонцями української землі? По­борниками православної віри? Опорою і підтримкою російському царю? Силою, що врятувала Європу від пошесті монголо-татар? Козакам були притаманні як чесноти, так і пади. І це характерно для людей, котрі вважають війну своїм головним заняттям.

— А як ставився до козацтва Микола Гоголь? Іде­алізував чи намагався буди об'єктивним?

(3 одного боку, Гоголь уявляє життя цієї героїчної епохи більш поетично, ніж воно було насправді: Запо­розька Січ у нього — це ідеалізована столиця козацької республіки, а самі козаки — українські лицарі, віддані православній вірі. А з іншого боку, він не прикрашає і не приховує їхніх вад: гультяйські січові звичаї, лінощі, випадки безпечності і зради.)

— Про що, наприклад, свідчить епізод з розділу VII, коли уся козацька варта Переяславського куреня безпечно поснула і пропустила в Дубно ворожі вози з провіантом? Або ж коли Андрій зраджує батьківщину та товариство?

Але заслуга Гоголя в тому, що він створив ге­роїчний міф про Україну. Величною, культурною і освіченою постала вона в його творі, він досяг того, що іноземці почали дивитися на неї саме так, як бачив її у своїх творах письменник.

Січ, Січа, Сеч...Це назва столиці запорозьких ко­заків, яка розмістилася на кількох невеликих островах Дніпра, а слава про неї лунала по всій Європі. її назва походить від слова "сікти". Яка версія походження на­зви Запорозької Січі вам здається більш вірогідною? Застосуйте свої знання з історії України (5 кл.)

1. Вільні козаки — піонери нової землі — оселялись в лісових хащах поблизу Дніпра, бо вони були малодо­ступні для татар. Поселенці висікали серед лісу місце для своїх поселень.

2. Гвловне завдання козаків — сікти голови ворогам.

3. Навколо своїх поселень запорожці робили укріплення — січені загострені колоди.

(усі версії вірогідні і мають право на існування.)

— Чим є Запорозька Січ для сучасного українця

— Які чесноти козаків могли б бути взірцем для наслідування у наш час?

— Які звичаї козацтва варто було б відродити?

І. Оголошення теми та мети уроку < II. Актуалізація опорних знань

1. Колективна робота з тестами ("Зошит для тема­тичного оцінювання", 7 клас)

1. Повість Гоголя "Тарас Бульба" написана з ме­тою:

а) зафіксувати хронологію історичних подій;

б) передати дух епохи визвольної боротьби;

в) створити літературний шедевр.

2. За визнанням самого автора, найважливішим джерелом для написання повісті були:

а) українські народні пісні;

б) архівні документи;

в) історичні праці француза Боплана.

3. "Усе давало йому перевагу над іншими: і його літа, і бувалість, і вміння керувати своїм військом, і величезна ненависть до ворога", — так характеризує Гоголь:

а) Тараса Бульбу;

б) Касяна Бовдюга;

в) Мусія Шила.

4. У повісті "Тарас Бульба" Гоголь зобразив облогу

Меткий  керманичу,  в  Подільській  Січі

 Плекав  ти  всі  чесноти  провідничі,

 Стрілецький  звичай,  дух  січовиків.

 Герої  подвигу  нових  віків

 Тобою  горді,  зваго  Запоріжжя!

 Сумує  праліс,  плаче  бездоріжжя,

 І  верболози  жалібно  шумлять,

 І  журно  прип'ятська  хлюпоче  гладь,

 Почувши  вістку  в  тужному  етері.

 До  Пантеону  відчиняймо  двері!

 Від  нас  пішов  упівський  командир,

 Борцям  зоставивши  визвольний  вир.

Крылатые выражения

«Что, сынку, помогли тебе твои ляхи?»

«Я тебя породил, я тебя и убью!»

«А поворотись-ка, сынку! Экой ты смешной какой!»

«Отчизна есть то, чего ищет душа наша, что милее для неё всего».

«Есть ещё порох в пороховницах?!»

«Нет уз святее товарищества!»

«Терпи, козак, — атаман будешь!»

«Добре, сынку, добре!»

«Чёрт вас возьми, степи, как вы хороши!»

«Не слушай, сынку, матери! Она баба, она ничего не знает!»

«А видите эту саблю? Вот ваша матерь!»

Каяття*

Чи не маніжив я війну,

як удовець нову жону?

Чи не позбувся я синів

заради хтивих з нею днів?

Чи зáдля не її забав

людей пів-Польщі порубав?

Якщо війна мені жона,

то хто я, як не сатана?

На подив лютим ворогам

себе я проклинаю сам.

Бо ж, мов би той зогнилий хмиз,

не вартий споминів і сліз.

Методичний посібник 10 клас, автор Права Тетяна Михайлівна 

https://drive.google.com/open?id=0B5NDlESsZ_mLU21NYjFxSjRkb3RlQXBfVmFYUFNXeU1qNlhj